Сучасний підхід та клінічний досвід з використанням со2 лазера в омолоджені обличчя та блефаропластиці

Основну увагу я приділю не стільки теорії CO2-лазерних технологій, скільки

практичним аспектам їх застосуваня. За майже 10 років СО2-лазер пройшов в моїй

роботі шлях від додаткового інструмента до невід’ємної частини моєї повсякденної

практики.

Чому саме CO₂?

CO2-лазер - технологія далеко не нова. Однак для хірурга важлива не сама наявності

лазера, а здатність точно керувати його впливом на тканини. Випромінювання CO2-

лазера з довжиною хвилі близько 10600 нм інтенсивно поглинається водою. Це

забезпечує абляцію тканини з прогнозованою зоною термічного впливу. Залежно від

обраного режиму лазер можна використовувати як хірургічний інструмент або для

лазерного шліфування шкіри.

Для мене головна перевага CO2-лазера полягає в можливості поєднати точне

розсічення тканин із гемостазом та прогнозованою тканинною реакцією.

Але ця перевага може швидко перетворитися на ризик, якщо хірург втрачає відчуття

тканини або намагається налаштуваннями лазера компенсувати недостатнє знання

анатомії.

Моє знайомство з CO2-лазером розпочалося у 2016 році. Тоді я працював разом з

американськими лікарями під час місій в Україні, у межах яких ми допомагали дітям

із наслідками опіків. Колеги продемонстрували можливості лазерних технологій у

роботі з рубцевою тканиною. Цей досвід докорінно змінив моє сприйняття CO2-

лазера.

Спочатку я застосовував його для лазерного шліфування та невеликих

дерматохірургічних втручаннь. Згодом почав використовувати хірургічну насадку

під час блефаропластики. І саме можливість порівнювати перебіг і результати

операцій, виконаних із застосуванням лазера та без нього, поступово змінила мій

підхід до хірургічної практики.

Після досвіду роботи з різними СО2-системами, сьогодні у своїй практиці я

використовую еСО2-лазер від Lutronic. За сукупністю можливостей, точністю та

керованістю ця система найкраще відповідає потребам моєї хірургічної практики.

Що говорить доказова база?

У рандомізованому дослідженні 2023 року, взяли участь 78 пацієнтів, яким

виконували транскон’юнктивальну нижню блефаропластику. Дослідники

порівнювали застосування CO2-лазера і монополярної електрохірургії.

У групі CO2-лазера пацієнти відзначали менш виражене відчуття тепла під час

операціі. Також у цій групі спостерігалася нижча частота післяопераційного хемозу.

Водночас статистично значущих відмінностей у тривалості операції, вираженості

післяопераційних екхімозів та задоволеності естетичним результатом не виявили.

На мою думку, це дуже важливий результат. Він не свідчить про безумовну перевагу

лазера за всіма показниками, але підтверджує його конкретні клінічні переваги.

Водночас кінцевий естетичний результат залежить від усіх етапів операції, а не лише

від способу розсічення тканин.

Взаємодію лазера з тканинами - його головна перевага - не

швидкість розрізу, а КОНТРОЛЬ. Лазер дає змогу точно працювати в делікатній

анатомічній зоні, одночасно розділяючи тканини та забезпечуючи гемостаз.

Результат визначає не саме слово «лазер», а сукупність чинників: обрані параметри,

площина роботи, швидкість і характер руху руки, відстань до тканини та розуміння

обсягу термічного впливу.

Лазер не замінює хірургічної техніки. За умови правильного застосування він робить

втручання більш керованим, а за помилкової техніки може посилити травматизацію

тканин.

Наступний принцип є визначальним у моєму підході: хірургія коригує анатомію, а

лазерне шліфування покращує якість шкіри.

Під час блефаропластики ми можемо усунути жирові грижі, виконати репозицію

тканин, скоригувати надлишок шкіри та відновити контур повіки. Проте сама

операція не завжди усуває дрібні зморшки, фото пошкодження та порушення

текстури шкіри.

І навпаки: навіть якісно виконане лазерне шліфування не усуне анатомічної

проблеми, якщо вона потребує хірургічної корекції.

Тому найкращий результат ми отримуємо тоді, коли чітко розмежовуємо ці два

питання, але плануємо їх як складові єдиного процесу: корекція анатомії плюс

покращення якості шкіри.

Наступне питання постало в контексті фейсліфтингу. Ми працюємо з глибокими

структурами, визначаємо вектори переміщення та виконуємо репозицію SMAS.

Проте якість шкіри залишається окремим завданням. Тож виникає логічне питання:

чи завжди потрібно відкладати корекцію якості шкіри на кілька місяців і

спрямовувати пацієнта до косметолога? Чи можна безпечно поєднати обидва

завдання в межах єдиного плану лікування?

Саме це питання розглядали наведені дані літератури.

СО2 та фейсліфтинг

Після поєднання даних процедур не тільки загальне враження від результату «до і після», а також зміну контурів, положення м’яких тканин і текстуру шкіри, а також

те, наскільки природно ці зміни поєднуються між собою.

Саме комплексність отриманого результату є для мене аргументом на користь

єдиного плану лікування. Мета полягає в тому, щоб корекція глибоких структур і

робота зі шкірою сприймалися не як два окремі втручання, а як складові цілісного та

природного результату.

Подібну логіку я застосовую і в роботі із субментальною зоною. VASER дає змогу

точно працювати з жировою тканиною та моделювати контур. Однак питання якості

шкіри при цьому залишається актуальним.

Тому в ретельно відібраних пацієнтів почав доповнювати втручання CO2-лазерним

шліфування, розглядаючи його не як заміну VASER, а як додатковий інструмент для

роботи зі шкірним компонентом.

Ще один висновок, до якого я прийшов із досвідом: результат CO2-лазерного

шліфування залежить не лише від параметрів апарата, а й від правильного ведення

пацієнта після процедури. Я застосовував різні підходи – сухий і вологий методи

ведення, традиційні мазеві засоби. Згодом, на основі накопиченого досвіду,

сформував стандартизований протокол спеціалізованого постпроцедурного догляду.

За ці роки змінилося насамперед моє сприйняття технології. Саме робота з еCO2-

лазером від Lutronic змінила моє сприйняття СО2-лазера: від апарата для

шліфування - до повноцінного хірургічного інструмента, який можна інтегрувати в

різні етапи операції відповідно до потреб конкретного пацієнта.

Термін «лазерна блефаропластика» іноді сприймають як маркетингове

формулювання. І це справді може бути маркетингом, якщо за ним стоїть лише слово

«лазер».

Проте коли хірург розуміє фізику технології, обґрунтовано добирає пацієнта,

параметри та площину роботи, лазер перестає бути маркетинговою назвою і стає

точним інструментом у руках пластичного хірурга.

Для мене найкраща технологія - не та, що замінює хірурга, а та, що розширює його

можливості та дає змогу зменшити травматичність втручання для пацієнта.